Психолінгвістична структура стигмальних висловлювань про осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень
Description
Мета дослідження – теоретично проаналізувати та емпірично дослідити специфіку стигмальних висловлювань суб’єктів з інтелектуальною нормою щодо соціальної спільноти людей з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень. Для досягнення цілей поставлено такі завдання: 1) проаналізувати особливості асоціативного поля концепту «особи з ІВІП»; 2) виявити психосемантичну структуру стигмальних висловлювань про людей з ІВІП у буденній свідомості інтелектуально збережених суб’єктів. Методологія емпіричного дослідження: збір первинних даних відбувався за допомогою онлайн інструменту «Google-форми», відповідно до інструкції, яка є стандартною для подібних досліджень. Респондентам було запропоновано в писемній формі відреагувати будь-якими асоціаціями, які виникли у них при згадуванні соціальної групи людей з ІВІП. В інструкції було використано три різні групи термінів для позначення людей з ІВІП: власне, «люди з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень», термінологію, що використовується в МКХ-10 – «люди з розумовою відсталістю» та термінологію, що на сьогодні є вже застарілою – олігофренія, дебільність, імбецильність, ідіотія. Для впорядкування отриманих реакцій (169 асоціацій) використано метод семантичних гнізд (Лозова, 2011) – різновид методу семантичного гештальту. Як показав аналіз, різні асоціації склали дев’ять диференційованих за семантикою груп: статусні, процесуально-атрибутивні, субстантивно-метафоричні, ілюзорно-міфологічні, генезисні, рекреативні, захисно-терапевтичні, захисно-негативістські, рефлексивні. Семантично узагальнені асоціації було піддано генералізації. Всього отримано 61 семантичний конструкт. Генералізовані конструкти було запропоновано групі експертів з метою визначення найбільш, на їх думку, репрезентативних конструктів. Експертам потрібно було обрати до 20-ти найбільш поширених конструктів- висловлювань про людей з ІВІП. Методи та методики дослідження: метод вербального асоціативного експерименту та семантичний диференціал, що дозволяють встановити зв’язки між уявленнями цілої групи респондентів та екстраполювати їх на ширшу популяцію. Вибірка: в основному дослідженні взяли участь 59 респондентів (8 чоловічої статі, 51 жіночої статі). Серед респондентів 22 у віці 17-20 років, 33 від 21-40, троє від 41-60-ти та один респондент старший за 61 рік. 74,6% респондентів мали досвід спілкування та взаємодії із людиною з ІП, 22% – ні, 55,9% респонденти мали досвід перегляду вистав за участі людей з інвалідністю внаслідок ІП, 42,4% – ні.