List
Description
спрямоване на вивчення досвіду використання цифрових інструментів у процесі вивчення німецької мови серед мігрантів, які відвідують інтеграційні курси в Німеччині. Метою дослідження стало не лише виявлення дидактичної ефективності цифрових ресурсів, а й аналіз їхнього впливу на мотивацію, адаптацію та соціалізацію студентів у межах мовних курсів. У межах дослідження було проведено напівструктуровані глибинні інтерв’ю з 12 респондентами різного віку, статі, рівня освіти та цифрової грамотності, що проходили інтеграційні курси німецької мови в Берліні. Отримані результати дозволили виокремити як позитивні аспекти впровадження цифрових інструментів, так і ключові труднощі, з якими стикаються слухачі в умовах мультикультурної, вікової та соціальної різнорідності аудиторії.
Files
Steps to reproduce
Дослідження було організовано в декілька послідовних етапів, що відповідають стандартам якісного аналізу в галузі освіти та психолінгвістики. Було розроблено низку напівструктурованих питань для інтерв'ю. Формулювання були адаптовані відповідно до мовних знань респондентів, щоб забезпечити точність і зрозумілість. Збір даних: інтерв'ю проводилися онлайн через платформи Zoom і WhatsApp Call. Обраний формат забезпечував гнучкість і доступність для респондентів з різних культурних і вікових груп. Аналіз даних: аудіозаписи інтерв'ю були транскрибовані, після чого отримані дані були закодовані та проаналізовані за темами. Основним методом збору даних були індивідуальні напівструктуровані інтерв'ю. Для аудіо- та відеокомунікації використовувалися платформи Zoom та WhatsApp. Всього було проведено 12 інтерв'ю тривалістю від 25 до 35 хвилин. Кожному учаснику було запропоновано відповісти на 10 відкритих запитань, які були розділені на три тематичні блоки: використовувані цифрові ресурси та платформи; сприйняття їх ефективності; труднощі, залученість, комфорт та підтримка викладача. Запитання були адаптовані до рівня володіння німецькою мовою та супроводжувалися уточнюючими коментарями для підвищення валідності відповідей. Методи аналізу даних Було проведено тематичний аналіз за методом Брауна і Кларка (Braun & Clarke, 2022), який включає наступні етапи: транскрипція аудіозаписів; перше ознайомлення з даними; кодування значущих фрагментів тексту; групування кодів за темами; інтерпретація результатів з урахуванням цілей і завдань дослідження. Тематичний аналіз був обраний як метод, що забезпечує глибоке розуміння освітнього досвіду учасників (Nowell et al., 2017). Учасники дослідження Вибірка складалася з 12 учасників інтеграційних курсів у Берліні. При формуванні вибірки були враховані міжкультурні, вікові та освітні відмінності. У дослідженні взяли участь: 3 респонденти з України; 3 з країн Близького Сходу (Сирія, Палестина); 3 з азіатських країн (Китай, Індія); 3 з африканських країн (Судан, Еритрея, Нігерія). Гендерний розподіл: 6 чоловіків і 6 жінок. Віковий діапазон: від 20 до 50+ років. Двоє учасників були старшими за 50 років, ще двоє (з Афганістану та Індії) до початку курсу не вміли ні читати, ні писати. Рівень освіти варіювався від вищої до відсутності формальної освіти. Рівень володіння німецькою мовою був від A1 до B1. Ця різноманітна вибірка дозволила дослідити вплив цифрових технологій в умовах культурного, вікового та освітнього різноманіття